Головна » 2018 » Червень » 18 » ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ДО СВІТОВОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ
20:14
ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ДО СВІТОВОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

12 серпня 2016 року

Українське географічне товариство, член Міжнародного географічного союзу, одна з найдавніших наукових громадських організацій не лише в Україні звертається до Генеральної асамблеї МГС. учасників 33-го Міжнародного Географічного Конгресу, усієї світової географічної спільноти із закликом підтримати у непростий час Україну - одну із засновників ООН, володаря свого часу третього за потужністю арсеналу ядерної зброї, від якого вона, розраховуючи на гарантії ядерних держав за Будапештським меморандумом та реальну дію принципів міжнародного правопорядку, відмовилась добровільно. Це є безпрецедентним фактом. Наша країна повною мірою відчула на собі руйнівний «мирний атом» Чорнобильської АЕС і знову ж таки добровільно закрила цю атомну станцію в інтересах світового співтовариства, значною мірою самостійно долаючи наслідки катастрофи.

Необхідність цього звернення викликана загрозами суверенітету, територіальної цілісності, непорушності кордонів нашої держави.

В утвердженні цих міжнародно визнаних принципів сучасного правопорядку географи в усьому світі відіграють все зростаючу роль, адже значною мірою саме вони формують уявлення Людства про земний світ, його організацію, територіальні межі і у зв'язку з цим про основоположні цінності життя, виховують в усіх землян почуття відповідальності за збереження Планети, природи та усього сущого на Землі, за її облаштування з урахуванням інтересів Людства, за раціональне використання природних та інших ресурсів, забезпечення подальшого сталого розвитку.

Але війни та всілякі конфлікти, які спричиняють недалекоглядні та безвідповідальні політики, все ще руйнують нашу Планету, усіх нас, відволікаючи на всілякі абсолютно деструктивні та безперспективні цілі, на нагнітання напруженості у відносинах між народами та державами значні ресурси, які так потрібні усім для подолання бідності, поліпшення умов життя людей, збереження природи.

Як відомо, скориставшись непростою політичною ситуацією, яка склалася в Україні на початку 2014 року, Російська Федерація доклала і продовжує докладати зусиль для її подальшого напруження, незважаючи на те, що за

Статутом ООН саме ця держава після розвалу СРСР має бути одним з основних гарантів миру та міжнародної безпеки у світі, і саме для цього їй, зокрема й Україною, була надана можливість успадкувати від СРСР статус постійного члена Ради Безпеки ООН.

Безспірним фактом, що підтверджує агресивність дій Російської Федерації, освячену її вищими органами влади, є анексія Криму на півдні нашої держави, підтримка сепаратистів та збройного протистояння у її східному регіоні.

Для того, щоб кожен міг ще раз оцінити протиправність дій нашої сусідньої держави та самостійно зробити відповідні висновки вважаємо за необхідне звернути увагу лише на деякі найбільш красномовні факти, які часто, виходячи із сучасних геополітичних інтересів Росії, подаються політиками та масмедією у спотвореному вигляді:

  1. До 1954 року Крим, включаючи місто Севастополь, перебував у складі РСФСР (з 1921 року у статусі автономної республіки, а з 1945 року - області), що відповідним чином було закріплено у її Конституції. Управління містом Севастополь здійснювалось через відповідні органи Кримської області.
  2. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.02.1954 p., затвердженим відповідним Законом СРСР від 19.04.1954 р., на підставі спільного звернення Верховної Ради РСФСР та Верховної Ради Української РСР, ухвалених з ініціативи влади РСФСР, підтриманої УРСР, «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість та тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР» Кримську область, включаючи й місто Севастополь, було передано зі складу РСФСР до складу Української РСР.

Таким чином на Українську РСР владою СРСР було покладено відповідальність за подальший розвиток регіону, спустошеного другою світовою війною. Значною мірою саме зусиллями України, Крим було перетворено у процвітаючий регіон, магістральним каналом з Дніпра півострів було забезпечено водою, налагоджено надійне постачання електроенергією, рекреаційні центри отримали необхідне транспортне сполучення з іншими регіонами СРСР. Саме Україна взяла на себе витрати з прийняття та облаштування кримських татар, що повертаються на свою історичну батьківщину.

  1. У прийнятій у 1978 році Конституції Української РСР Кримська область була передбачена у складі УРСР, місто Севастополь (поряд з столицею містом Києвом) визначено містом республіканського підпорядкування. У прийнятій того ж року Конституції РСФСР про Кримську область та місто Севастополь не було жодної згадки.

4.З 1991 року Україна - незалежна держава, яка, виходячи з принципів міжнародного права, успадкувала сформований на цей час державний кордон УРСР. Територіальна цілісність та непорушність кордонів України була визнана державами світу, зокрема й Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, яким його сторони підтвердили свою прихильність до норм міжнародного права, перш за все до цілей і принципів Статуту ООН, додержання зобов'язань, які взяті в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі (стаття 2).

5. У складі вже незалежної України було відновлено статус Автономної Республіки Крим, який закріплено Конституцією України, місто Севастополь визначено як місто з особливим статусом, який визначається спеціальним законом. При цьому відповідно до статті 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні закріплено виключно за Українським народом, який складають громадяни України всіх національностей. Це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Тому згідно з статтею 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Ігноруючи усі ці та численні інші факти, норми, здатність Українського народу самостійно, з додержанням своїх міжнародних зобов'язань належно вирішувати питання свого внутрішнього життя, Російська Федерація, посилаючись на результати незаконно проведеного під її контролем та наглядом збройних формувань місцевого так званого «референдуму», здійснила анексію частини території України і визначила Автономну Республіку Крим та місто Севастополь складовими Російської Федерації.

Такі дії Російської Федерації вже належно оцінено Генеральної Асамблеєю ООН, Радою Європи, Європейським Союзом, численними іншими міжнародними організаціями, більшістю держав, усіма, кого турбує майбутнє Людства, їх власних держав. Усі в Україні висловлюють міжнародній спільноті щиру вдячність за підтримку.

Сподіваємось, що і Генеральна асамблея Міжнародного Географічного Союзу, усі учасники Конгресу підтримають не лише Україну з цього питання, а й фактично - своє майбутнє, яке може будуватись лише на повазі та неухильному дотриманні норм міжнародного права, принципів, зафіксованих в Статуті ООН, інших міжнародних документах.

Слідуючи Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року № 68/262, закликаємо держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи, Міжнародний географічний союз, інші географічні установи, усіх географів світу не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, утримуватись від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу.

У зв'язку з цим, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь, як і території на Сході нашої держави, де за підтримки Російської Федерації відбувається збройне протистояння, на географічних картах та в інших виданнях та роботах мають і надалі показуватись як невід'ємна частина України.

 

З глибокою повагою,

 

 

Президент

Українського географічного

товариства                                                                                        проф.Я.Олійник

 

 

Переглядів: 2305 | Додав: beethebest | Рейтинг: 3.2/14
Всього коментарів: 0
avatar